Проанализировано отношение луговых представителей флоры левобережной лесостепи Украины к экологическим факторам. Показано соотношение основных гигроморф, трофоморф, гелиоморф и климаморф
на лугах отдельных типов (пойменные, суходольные и низинные) и в общем в исследованном регионе.
Выявлены общие тенденции и специфические черты отдельных луговых фитоценозов.

У результаті багаторічних ботанічних обстежень у межах регіонального ландшафтного парку «Донецький
кряж» і на ділянках, перспективних для розширення його території, виявлено 25 адвентивних видів деревнокущових рослин. Встановлено, що за останні 8 років флора парку поповнилася 17 новими адвентивними
видами деревно-кущових рослин. Виявлено, що більш ніж на 50% досліджених територіях зустрічаються:
Acer negundo, Padellus mahaleb, Robinia pseudoacacia. Найбільшу кількість адвентивних видів деревнокущових рослин зафіксовано на території заказника загальнодержавного значення «Бердянський».

Розглянуто особливості структурно-функціональної організації багаторічних квітконосних пагонів
монокарпіка Crambe koktebelica (Junge) N. Busch. Обґрунтовано підрозділення зони відновлення
(інновативної зони) та зони збагачення (симультативної зони) на активну і потенційну або пасивну підзони.
Додатково виділено прецелеративну зону, що формує зону кущіння з пізньолітніми чи осінніми пролептичними латеральними пагонами. Наведено альтернативні латинізовані назви структурно-функціональних
зон.

Приведены данные обследования парковых насаждений промышленных городов юго-востока Украины.Определен видовой состав (186 видов и культиваров), возрастная структура и состояние древесных растений. Выявлена зависимость жизнеспособности деревьев разной интенсивности роста от их возраста.

Проведено аналіз морфологічної різноманітності листкових пластинок Роpulus nіgra L. в умовах двох типів
промислових відвалів. В основу аналізу було покладено представленість у вибірках листкових пластинок
різних градацій відповідно значенню досліджуваних параметрів. За більшістю аналізованих параметрів
відзначено збільшення морфологічної різноманітності листкових пластинок Р. nіgra у низці місцезростань:
міський парк – породні відвали вугільних шахт – відвали розкривних порід. У несприятливих умовах зростання має місце дестабілізація більшої частини морфологічних ознак листкової пластинки цього виду.
Істотне зростання прояву різноманітності при переході від більш сприятливих умов зростання до менш
сприятливих відзначено для числового індексу верхівки та коефіцієнта асиметрії форми верхівки листкової
пластинки Р. nіgra. Ознака подовженості, числовий індекс основи, коефіцієнт асиметрії форми основи,
ознака псевдосиметрії форми листкової пластинки в цілому характеризуються помірним зростанням прояву різноманітності в умовах, що не відповідають оптимуму для цього виду. Незначне зростання прояву різноманітності при переході від більш сприятливих до менш сприятливих умов зростання виявлено
для таких параметрів, як довжина та ступінь розрізаності краю листкової пластинки. Застосований метод
аналізу морфологічної різноманітності листкових пластинок Р. nіgra може стати при аналогічному аналізі
інших деревних рослин одним з методів біоіндикації та моніторингу стану навколишнього середовища.

Вивчено особливості морфоструктури і розташування кореневої системи у молодих (до 10 років) рослин
P. sylvestris на крейдяних відвалах содового виробництва в Донбасі і на залізорудних відвалах Криворіжжя,
а також P. pallasianа на цих відвалах. Показано, що у обох видів сосен на відвалах формується змішана
коренева система зі слабко вираженим стрижневим коренем, з переважанням розгалужених поверхневих
коренів. Основна маса коренів локалізована в 0–10 см шарі породи, що пройшла активну стадію фізико-хімічного вивітрювання. Деяка частина коренів проникає в більш глибокі горизонти породи, але більша
частина їх не поширюється глибше 20 см.

Визначено діапазон мінливості кліматичних умов інтродукційного ареалу Platanus×acerifolia та з’ясовано,
що для цього виду в умовах південного сходу України критичним фактором є вплив негативних температур повітря в зимовий період. Розроблено шкалу інтегральної оцінки життєздатності молодих рослин
P.×acerifolia в алейному насадженні м. Донецька. Встановлено загальне підвищення кількості дерев
із «відмінною» життєздатністю на 32,4% за дворічний період дослідження.

Визначали цитогенетичні зміни у клітинах корінців проростків насіння з семи насаджень сосни кримської
(Pinus pallasiana D. Don), що знаходяться на територіях заповідника, ботанічного саду, промислових міст
Донецького та Криворізького регіонів, залізорудного відвалу у степовій зоні України. Встановлено, що
порівняно з контролем (природна популяція Криму), в інтерфазних клітинах насіння із степової зони
зменшується площа ядра (в 2,0–54,5 разів) і значно збільшується кількість клітин з патологіями мітозу.
У насіння техногенних екотопів у 1,8–4,0 рази зростає кількість клітин з мікроядрами. Однозначних змін
у розмірі ядерець, їх кількості та ядерно-ядерцевому співвідношенні не встановлено. Пропонується використовувати мікроядерний тест та рівень патологій мітозу у насіння P. pallasiana для оцінювання
генотоксичності забруднювачів середовища.

Популяційно-генетичні дослідження грибів є одним з основних напрямків у сучасній мікології. Trichaptum
abietinum (J. Dicks.) Ryvarden – космополіт, що відноситься до дереворуйнівних грибів, які переважно селяться на деревині хвойних порід. Дослідження зі структури популяцій T. abietinum на території України
раніше не здійснювали. Проведений алозимний аналіз шести ферментних систем гриба T. abietinum дозволив установити наявність восьми ген-ферментних локусів. Локуси ферментних систем пероксидази,
алкогольдегідрогенази, сорбітолдегідрогенази та кислої фосфатази візуалізуються двосмуговими патернами. Отримані дані дозволять надалі вивчати генетичну структуру й диференціацію природних популяцій
T. abietinum на території України.

Проведено определение количественного содержания флавоноидов у видов рода Rhododendron L. в течение вегетационного периода. Установлена количественная зависимость содержания флавоноидов в зависимости от фазы онтогенеза. Динамика содержания флавоноидов рассматривается как один из показателей
оценки акклиматизационной способности рододенронов при интродукции.