Приведены новые данные по фитофагам декоративных растений открытого и закрытого грунта Донецкой
области за 2008–2012 гг. Найдены новые для региона виды – Phenacoccus aceris (Signoret) и Monarthropalpus
flavus (Schrank). Приведены новые данные по распространению в Украине Cimbex femoratus (L.),
Paratenthredo talyshensis (Zhelokhovtsev) и Obolodiplosis robiniae (Haldeman). Впервые как вредители
растений закрытого грунта в Донецком ботаническом саду зарегистрированы Cactodera cacti (Filipjev &
Schuurmans Stekhoven), Otiorhynchus sp. и Helicoverpa armigera (Hübner). Для каждого вида фитофагов
дана ключевая информация и кратко описаны защитные меры для растений.

Изучены изменения цитогенетических характеристик семенного потомства у трех видов хвойных, произрастающих в условиях техногенно загрязненной среды степной зоны Украины. Для Pinus sylvestris L.
и P. pallasiana D. Don отмечено резкое повышение встречаемости делящихся клеток в корешках семян
с патологиями митоза и хромосомными аберрациями. Названные цитогенетические показатели в клетках
P. sylvestris и P. pallasiana могут быть использованы в качестве тест-систем для индикации загрязнения
в промышленных районах степной зоны Украины

С помощью 4–7 изоферментных локусов получены оценки доли перекрестного опыления и уровни инбридинга Picea abies в четырех популяциях Украинских Карпат и двух популяциях Украинского Полесья.
В карпатских выборках однолокусная оценка ауткроссинга (tₛ) варьировала от 0,603 до 0,764, многолокусная (tₘ) – от 0,609 до 0,783; уровень инбридинга (F) – от 17,9 до 26 %. В полесских популяциях значения tₛ составили 0,653 и 0,725; tₘ = 0,694 и 0,730; F = 16,9 и 22,3 %. Высокий для хвойных уровень инбридинга в популяциях P. abies из украинской части ареала обусловлен, главным образом, самоопылением (~ 21–39 %) и относительно небольшой долей близкородственных скрещиваний при перекрестном опылении (0,5–4,1 %).

Молекулярно-генетичний маркер cssfr5, що асоціюється з геном стійкості до бурої іржі (Lr34), використано для детекції гетерогенності українських сортів м’якої пшениці. З понад 80 досліджених сортів у трьох
був встановлений внутрішньосортовий поліморфізм, тобто одночасна наявність алелей Lr34(+) та Lr34(-).
Це може бути ознакою гетерогенності цих сортів, або наслідком їх «засмічення». Пропонується використання маркеру cssfr5 не тільки для виявлення та встановлення алельного стану гена Lr34, але й для детекції
однорідності сортів.

Проведено ПЛР аналіз восьми мікросателітних локусів (Vinc5, Vinc101, Vinc102, Vinc104, Vinc107, Vinc118,
Vinc123, Vinc124) у тринадцяти видів Vincetoxicum Wolf, що поширені в Україні Визначено чотири мікросателітні локуси (Vinc5, Vinc104, Vinc123, Vinc124) за якими наявний повноцінний ПЛР-продукт. Шляхом
електрофорезу в поліакриламідному гелі встановлено розмір ПЛР-продукту та кількість алелів (25 алелів
за локусом Vinc5, 8 за локусом Vinc104, 11 алелів за локусом Vinc123, та 20 алелів за локусом Vinc124).
Підтверджено придатність мікросателітних локусів Vinc5, Vinc104, Vinc123, Vinc124 для оцінювання внутрішньо- та міжвидового поліморфізму видів роду Vincetoxicum флори України.

Изучен генетический контроль шести ферментных систем у сапротрофного гриба Stereum hirsutum (Willd.)
Gray. Установлено пятнадцать ген-ферментных локусов, из которых 73% − мономорфные. Отмечена перспективность локусов Adh-2, Sod-4 и Sdh-3 в качестве молекулярных маркеров. Наибольшее изоферментное разнообразие отмечено для ферментных систем супероксиддисмутаза и сорбитолдегидрогеназа.

Изучена динамика в течение вегетационного периода активности свободной и ионносвязанной фракций
пероксидазы в клетках листьев растений P. deltoidеs, произрастающих в условиях влияния разнокачественных промышленных эмиссий. Выявлено, что активность ионносвязанной фракции фермента значительно выше, чем свободной. В ходе вегетации P. deltoidеs обнаружено снижение пероксидазной активности.
Эмиссии вызывают изменение соотношения ионносвязанной и свободной фракций фермента в листьях.

Проведено вивчення антимікробної активності та вмісту хлорофілів 8 видів деревних рослин, що зростають на ділянках з різним ступенем забруднення повітря у м. Донецьку. Встановлено залежність фітонцидної активності від співвідношення та суми зелених пігментів деревних рослин. Відмічено вплив техногенного середовища на фітонцидну активність та вміст хлорофілів досліджених видів дерев.

Досліджений стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за інфікування фітопатогенним
грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Установлено різний ступінь патогенності штамів H. annosum
по відношенню до рослин. У інфікованих проростків P. sylvestris спостерігався підвищений вміст Н2
О2 на початку розвитку хвороби та зберігався у рослинах, що заражені штамами середньої патогенності. Активність антиоксидантних ферментів у проростках P. sylvestris залежала від патогенності штамів
H. annosum: штами гриба з середнім ступенем патогенності викликали більш інтенсивні зміни активності
каталази, а активність пероксидази у проростках підвищувалась впродовж патогенезу, але максимальні значення активності ферменту виявлені саме за дії високопатогенного штаму.

Виявлено запаси енергії у різних типах лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України. Показано,
що енергетичний потенціал надземної маси залежить від типу лук, погодних умов. Встановлено, що накопичення енергії у сіні був вище при зменшенні господарського навантаження, тобто введення певного
режиму охорони.