Встановлено, що для видів Berberis amurensis Maxim, B. vulgaris L., B. julianae C.K. Schneid, B. darwinii Hook.
існують видоспицефічні ознаки в будові воскового нальоту листків. Так, у листопадних видів щільність
покриття воском поверхні листкової пластинки набагато менша, ніж у вічнозелених. Його морфологічна
будова у перших складається із з паличок і гілочок, ниткоподібних утворень і дрібних зерен, розташованих
на поверхні епідермісу. У вічнозелених видів – з округлих грудочок, занурених у товщу майже рівномірного
суцільного воскового шару, який зверху вкритий зрідка розташованим кристалічним воском, а також
нерівно крайніх пластин. Відмічено, що у виду B. julianae продихи суцільно залиті воском і транспірація
відбувається через мікроотвори. У виду B. darwinii дихання проходить за рахунок щілин у шарі воску. Продихи
у листопадних видів відкриті, добре диференційовані на поверхні листків, захищені кутикулярним валиком,
щільно вкритим воском. Вищезазначені особливості воскового нальоту листків можна використовувати
в якості додаткових систематичних ознак при визначенні видів роду Berberis L.

Л.В. Мітіна