У контексті збереження біорізноманіття розглядаються європейські та деякі міжнародні
документи щодо інвазійних чужорідних видів рослин. Подано короткий огляд діяльності
ботанічних садів та дендропарків України з запобігання фітоінвазій, контролю та швидкому
реагуванню на виклики інвазій чужорідних видів. Через призму європейського досвіду
обговорюються перспективи використання ботанічними садами й дендропарками України
існуючої в Європі політики введення рекомендаційних Кодексів поведінки – зведень принципів
та правил поведінки щодо інвазійних чужорідних видів у цілях збереження біорізноманіття.

Модифицированы существующие классификации фиторесурсов в аспекте их использования
для восстановления деградированных земель юго-востока Украины. Оценен фиторесурсный
потенциал и представленность видов региональной и мировой флор в коллекциях Донецкого
ботанического сада НАН Украины. Мировая флора представлена в коллекции кормовых
растений 52% видов от общего количества, в коллекции лекарственных – 36%, в коллекции
технических – 78%. Наиболее представленными в коллекциях являются виды из Восточной,
Центральной, Южной Европы, Кавказа, Западной и Средней Азии, Северной Америки.

Повідомляється про вперше виявлене на Донецькому кряжі місцезнахождення реліктового для
флори південного сходу України виду – Galeobdolon luteum Huds

Составлен список редких видов высшей водной флоры изучаемой территории. В статье
определён уровень охраны гидрофильной флоры Северного Подолья. Предложено для охраны
на территории Тернопольской и Хмельницкой областей 24 вида водных макрофитов.

Виявлено фактичне зменшення таксономічного складу флори аборигенних судинних рослин
Донецької області, що відмічалися на її території понад 30 років тому, на 68 видів (3,5%
загальної кількості видів флори), серед них 51 є нераритетним; у складі 3-х родин (2,2%) и 17
родів (2,6%) усі види є ймовірно зниклими; скоротився видовий склад ще 34 родів.
Проаналізовано зменшення флористичного багатства флороценотипів рослинного покриву:
найбільша кількість ймовірно зниклих видів відмічена серед неморальнолісових, степових та
петрофільних; найбільше відносне таксономічне зменшення відбулося у галофітоні та
гідрофітоні. Розширення мережі природно-заповідних територій сприятиме збереженню та
відтворенню фіторізноманітності регіону.

Рослини F. procumbens в ізольованій пограничноареальній популяції на Донецькому кряжі
характеризуються високою насіннєвою продуктивністю та утворюють насіння високої якості,
яке має виражений екзогенний спокій (твердонасінність). Це може забезпечити регулярне
насіннєве поновлення популяції за наявності сприятливих еколого-ценотичних умов.

У ході цитогенетичних досліджень встановлено, що популяцiï та насадження хвойних в
регiонах Росiï, Украïни, Болгарiï, Франції та Чехiï, якi знаходяться у природно-екстремальних
екотопах, у зонах техногенного забруднення, а також в умовах iнтродукцiï, порiвняно з
фоновими умовами в межах ареалiв видiв, характеризуються варiабельнiстю числа хромосом,
високим рiвнем i широким спектром хромосомних мутацiй. Варiабельнiсть хромосомних чисел,
наявнiсть хромосомних перебудов i мiтотичних порушень в насадженнях хвойних, якi
зростають в екстремальних екотопах i умовах iнтродукцiï, можуть супроводжуватися змiнами
габiтусу, росту i розвитку дерев.

Описано морфоструктурні аномальні зміни у пилку рослин Pinus pallasiana чотирьох
інтродукційних насаджень у степовій зоні: у дендропарку біосферного заповідника «Асканія
Нова» та трьох насаджень у м. Кривий Ріг. Встановлено, що аномальні зміни у пилку рослин
цих чотирьох насаджень пов’язані з різною кількістю і розвиненістю повітряних мішків. Частка
аномального пилку у рослин заповідника була 4,7 %, у рослин трьох насаджень м. Криві Ріг
варіювала від 13,2 % до 24,8%.

Насадження Ailanthus altissima віком 20–25 років на вугільних відвалах ефективно виконують
середовищєперетворюючі функції, знижуючи освітленість (на 76–94%) простору під пологом і
перепади температури ґрунту (на ~25%). Створювані умови виявляються сприятливими для
розвитку підросту деяких видів деревних рослин. Плануючи біологічний етап рекультивації
відвалу, необхідно враховувати співвідношення між часом заростання і довжиною рядів, від
якої залежать витрати на проведення робіт і вартість матеріалу (саджанців).

Наведено дані тривалості життя хвої 42 видів та культиварів роду Pinus L., інтродукованих на
південний схід України. Встановлено кореляційний зв’язок між тривалістю життя хвої та
життєздатністю дерев. До найбільш життєздатних видів з максимальною тривалістю життя хвої
віднесено Pinus pallasiana D.Don, P. densiflora Siebold ex Zucc., P. nigra J.F. Arnold та P.
tabulaeformis Carr., які слід вважати перспективними для впровадження в культуру на
південному сході України.