Приводится характеристика растительного покрова отделения «Трехизбенская степь» Луганского природного заповедника. Флора исследуемой территории насчитывает 487 видов растений, в том числе
39 раритетных. Фитосозологическая ценность данной территории определяется видовым богатством
флоры, репрезентативностью видового состава фитоценозов отдельных типов растительности, наличием
уникальных относительно слабо трансформированных псаммофитно-степных растительных сообществ,
ценного комплекса псаммофильных видов, ряда редких, эндемичных, пограничноареальных видов. Объект имеет важное фитоценотически эталонное значение и является ценным резерватом генофонда фитобиоты.

Встановлено, що флора басейну р. Кринки включає 1241 вид, 265 родів, 69 родин судинних рослин, що
складає 59,9 % від загальної кількості видів, 69,6 % родів, 75 % родин флори Південного Сходу України. Наведено дані аналізу систематичної структури досліджуваної флори, а також результати порівняння
її головних пропорцій та спектрів відповідно флори регіону. Встановлено, що у цілому систематична
структура флори басейну р. Кринки свідчить про її подібність з регіональною флорою та гетерогенність,
що підтверджує зв’язки з флорою Давнього Середземномор’я та деякі риси, більш звичайні для флор помірної Голарктики.

Установлено, что изучение структур антропогенно трансформированных флор с помощью дискриминантного анализа путем определения статистических дистанций Махаланобиса позволяет провести достаточно
точную классификацию этих визуально однородных и, одновременно, крайне мозаичных флор. Использование данного метода дает возможность не только определить степень сходства и различия флор, пределы
изменчивости статистических значений, характерных для них, но и проводить экспресс-оценку степени
антропогенной трансформации фитобиоты в конкретных условиях среды. Получение таких результатов
создает предпосылки для разработки трендовых направлений развития флор в зависимости от степени и
интенсивности действия антропогенных факторов.

Автори аналізують основні класифікації, схеми та моделі (М. Ріклі, A. Теллунг, М. Камишев, Г. Сіммонс,
Я. Корнась, Я. Ялас, Я. Фалінські, Б. Яцковяк, Д. Річардсон зі співавт. та ін.), стосовно видів адвентивних
рослин та фітоінвазій.

Розроблена картографічна основа м. Харкова для картування видів урбанофлори. За допомогою програмного забезпечення ArcGі 9.3 створені геоінформаційні шари даних (межа міста, річки, водоймища, залізниці) і шари функціонального зонування міста (лісопаркова і паркова зони, забудовані ділянки: одно- і багатоповерхова забудова, промислові території, рудеральні екотопи, пустирі), які формують карту-основу

Представлені результати систематичного, біоморфологічного, екологічного та ценотичного аналізів видового складу сучасної урбанофлори мегаполіса Донецьк – Макіївка (799 видів, 418 родів, 99 родин).
Проведений аналіз свідчить про подібність досліджуваної флори до регіональної і водночас про значну її
антропогенну трансформацію.

Приведены сведения о новых для флоры юго-востока Украины видах и впервые выявленных местонахождениях раритетных аборигенных видов и локалитетах малораспространённых чужеродных видов.

Вивчено вікову структуру ценопопуляцій Salvia nutans у степових фітоценозах на різних стадіях дигресії
та демутації рослинного покриву. Підсилення дії антропогенних факторів (весняні пожежі) призводить до
активації процесів відновлення та збільшення кількості молодих особин у ценопопуляціях цього виду

Досліджено зміни у віковій та віталітетній структурах популяцій пограничноареального виду
Pseudolysimachion spicatum (L.) Opiz на Південному Сході України. Виявлено основні напрямки адаптації
популяцій цього виду до умов існування та до впливу антропогенного фактору на їхні популяції.

Представлены данные анализа результатов многолетнего изучения сезонной ритмики Achillea glaberrima
Klokov в отделении Украинского государственного степного заповедника «Каменные Могилы».