Проведено аналіз історії дослідження адвентивної фракції флори Старобільського степу. Проаналізовано
літературні джерела з ХVІІІ сторіччя до останніх часів. Весь період досліджень розділено на три великі
етапи. Дана їх детальна характеристика. Розглянуто останні тенденції в дослідженні адвентивної флори,
а саме – питання вивчення інвазійних видів.

Проведено дослідження запасів підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України. Вказано,
що її накопичення знаходиться в межах 33,1 – 580,1 г/м². Умовно запаси показника поділили на три групи.
Залежно від погодних умов року на луках утворюється маса підстилки тієї чи іншої групи з певним вмістом сухої речовини. Виявлено, що в дослідженому регіоні кількість підстилки на 12,0 % більше, ніж на
луках степової зони, які прилягають до неї. Запаси енергії на обстежених ділянках коливалися в інтервалі
102,6 – 1593,0 ккал/м². Показано, що певний ступінь охорони сприяє більшому накопиченню підстилки.

Представлены результаты изучения жизнеспособности пыльцы и семенной продуктивности Achillea
glaberrima Klokov в заповеднике «Каменные Могилы» на 5 пробных площадках. Полученные данные дают
представление о репродуктивной структуре A. glaberrima в естественных условиях

Установлен видовой состав адвентивных древесно-кустарниковых растений на территории Донецкого ботанического сада НАН Украины, насчитывающий 40 видов из 36 родов, 20 семейств. Отмечено усиление
их распространения и увеличение степени натурализации видов, дичающих в пределах сада. Наиболее
активно за последние годы осваивают новые местообитания Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Padellus
mahaleb (L.) Vassilaz, Clematis vitalba L., Ulmus pumila L

Описано нову маркерну систему, що базується на поліморфізмі першого інтрона генів β-тубуліна. Розглядається використання її для характеристики генетичного поліморфізму деяких видів рослин, описано умови проведення експерименту та електрофоретичні спектри. Встановлено, що кількість ампліконів,
які відповідають першому інтрону β-тубуліна, може варіювати в досить широких межах. Показано використання цієї системи для перехреснозапильних та самозапильних видів рослин.

Проведены исследования ядерно-ядрышковых характеристик интерфазных клеток в корешках проростков
семян сосны крымской (Pinus pallasiana D. Don) из природной популяции Горного Крыма и интродукционных насаждений, испытывающих влияние выбросов крупного цементного завода и промышленных производств г. Мариуполя. Установлено, что клетки корешков проростков природной популяции отличаются
большей средней площадью интерфазных ядер, более низким числом ядрышек в них и меньшим ядерно-ядрышковым отношением, чем клетки проростков семян интродукционных насаждений. Изменение совокупности этих цитогенетических показателей у потомства P. pallasiana в насаждениях загрязненных
территорий можно рассматривать как адаптивно-компенсаторные реакции на влияние неблагоприятных
природных и техногенных факторов среды

Изучена изменчивость показателей семенных чешуй Picea abies (L.) Karst. в шести природных популяциях
Украинских Карпат. Коэффициенты сужения (Cn) и вытянутости (Cp), характеризующие форму верхней
части семенных чешуй, отличаются низким и средним уровнями изменчивости этого признака. У изученных шести популяций не прослеживается географической (клинальной) изменчивости по этим коэффициентам с юго-востока на северо-запад, а следовательно они не могут быть рекомендованы в качестве феномаркеров в карпатской части ареала.

Изучен генетический контроль 9 ферментных систем у можжевельника колючего (Juniperus oxycedrus l.)
из природных популяций Горного Крыма. В результате электрофоретического разделения изоферментов,
экстрагируемых из гаплоидных эндоспермов семян, идентифицированы 18 локусов, из которых 13 (Gdh,
Mdh-2, Mdh-3, Acp-2, Acp-3, Acp-4, Lap-1, Dia-1, Sod-1, Sod-2, Sod-3, Est-1, Est-2) полиморфные. Анализ
сегрегации аллелей подтверждает их моногенное наследование у гетерозигот.

Досліджено щільність, вікову та просторову структури популяції Adonis wolgensis Steven в різнотравнотипчаково-ковилових степових фітоценозах південого сходу України (Донецька область) за різних факторів антропогенного впливу. Всі популяції мають вікові спектри нормального типу. Помірний антропогенний вплив (випас та випалювання) призводить до збільшення щільності, зміщення максимальних значень
у віковому спектрі на молоді особини та зміни випадкового розміщення особин у просторі на контагіозне.

Проведено дослідження щодо укорінюваності стеблових живців відповідно фаз росту і розвитку пагонів
представників роду Viburnum L., інтродукованих у Донбасі. Показано перспективність використання досліджених видів і культиварів у зеленому будівництві регіону