Розглянуто роль лісових смуг у впорядкованому агроландшафті, що створюють сніговий шлейф у зоні
їхньої дії, а також призводять до накопичення та збереження вологи, зменшення швидкості вітру і виносу
дрібнозему, що у свою чергу зменшує ерозію та дефляцію ґрунту і дозволяє отримувати на міжсмугових
площах високі та стабільні врожаї сільськогосподарських культур.

Вивчено вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на схожість, енергію
проростання насіння та розвиток проростків чотирьох видів кормових рослин: Elytrigia elongata (Host.)
Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ і Trifolium pratense L., а також розвиток проростків цих видів на ґрунті з ризосфери S. marianum. Доведено наявність біологічно активних
речовин в підземній частині і у ґрунті з ризосфери S. marianum виявлено високу алелопатичну активність
цієї культури у відношенні до M. sativa та E. elongata. Встановлено толерантність F. regeliana та T. pratense
до алелопатичного впливу S. marianum, що надає підстави для використання даного виду як попередника
цих видів у сівозміні кормових рослин.

Уперше на основі показників індексу чистоти повітря здійснено інтегральне оцінювання екологічного
стану урбаноекосистем, проведено картування забруднення повітря на територіях індустріального міста
південного сходу України – Донецька. Виділено ліхеноіндикаційні зони: сильно (ІЧП 0 – 5), помірно
(ІЧП 5 – 10), слабко (ІЧП 10 – 15) забруднена та незабруднена (ІЧП > 15). Проведене картування ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон за показником ІЧП підтверджується даними управління екологічної безпеки
у Донецькій області.

Проведено вивчення фітонцидної активності узимку, навесні та влітку 11 видів деревно-кущових рослин,
що зростають на ділянках з різним ступенем забруднення повітря у м. Донецьку. Встановлено залежність
фітонцидної активності від фенофази деревно-кущових рослин. Відмічено вплив техногенного середовища
на фітонцидну дію летких виділень досліджених видів дерев та кущів.

Флуктуирующий характер асимметрии в условиях придорожных экосистем промышленного города отмечен для следующих билатеральных признаков листовой пластинки Аcer pseudoplatanus: расстояние между
точками начала и окончания второй жилки; расстояние между точками окончания первой и второй жилок;
расстояние между точками окончания второй и средней жилок; угол между первой и второй жилками; угол
между второй и средней жилками. Наибольшее долевое участие в результирующее значение показателя
асимметрии вносят флуктуации значений угла, образованного первой и второй жилками листовой пластинки.

У статті наводиться коротка характеристика ботанічних досліджень на території Запорізької області.
На основі аналізу літературних джерел, аналізу гербарних колекцій Києва, Донецька, Мелітополя та власних досліджень представлений оновлений список регіонально рідкісних видів судинних рослин Запорізької області.

Приведены результаты детального флористического и фитоценотического обследования урочища Балка
Широкая (Амвросиевский р-н, Донецкая обл.). Выявлены 17 раритетных видов растений, в том числе
10 занесенных в Красную книгу Донецкой области. На территории урочища отмечено 24 формации
и 80 ассоциаций растительности, из них 23 ассоциации являются редкими для региона, 24 – занесены
в Зелёную книгу Украины.

Наведено результати комплексного дослідження вододільних дібров Маяцького лісництва, що дозволило
виділити ядра флорокомплексів нанорівня. Вони сформовані популяціями видів з високою частотою трапляння і проективного покриття та є індикаторними видами стану екосистеми на першій стадії рекреаційної дигресії сухих вододільних дібров на розвинутих чорноземах. Флорокомплекс включає чотири основні
види: Stellaria hippoctona (Czern.) Klokov, Viola odorata L., Galium odoratum (L.) Scop., Pulmonaria obscura
Dumort. Виявлений флорокомплекс може слугувати біомаркером стану дібров за умов рекреаційного навантаження на південному сході України.

Проанализированы лесотипологические и лесотаксационные особенности насаждений Торезского лесничества. На основании оценок эстетических, санитарно-гигиенических, технологических свойств и устойчивости лесонасаждений к рекреационным нагрузкам определён их рекреационный потенциал с эколого-биогеоценотических позиций. Установлена степень пригодности территории для разных видов отдыха

Особливості ландшафтів НПП «Святі Гори» пов’язані з наявністю різноманітних за мікрокліматичними
умовами ділянок, що обумовлює загальну різноманітність рослинності. Ці ж особливості обумовлюють
різноманітність мікофлори парку. Всього виділено 22 види аманітальних макроміцетів з 4 родин